Повторні хірургічні втручання на екстракраніальних артеріях

Автор(и)

  • М.В. Сироїд Військово-медичний клінічний центр Західного регіону; Клініка хірургії серця та магістральних судин, Україна
  • І.М. Войтановський Військово-медичний клінічний центр Західного регіону; Клініка хірургії серця та магістральних судин, Україна
  • О.І. Мартинюк Військово-медичний клінічний центр Західного регіону; Клініка хірургії серця та магістральних судин, Україна
  • В.Є. Малицький Військово-медичний клінічний центр Західного регіону; Клініка хірургії серця та магістральних судин, Україна
  • В.М. Майкут Військово-медичний клінічний центр Західного регіону; Клініка хірургії серця та магістральних судин, Україна
  • Р.М. Павчак Військово-медичний клінічний центр Західного регіону; Клініка хірургії серця та магістральних судин, Україна
  • Р.В. Гурський Військово-медичний клінічний центр Західного регіону; Клініка хірургії серця та магістральних судин, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2415-8127.2020.61.93-95

Анотація

Із кожним роком в Україні збільшується кількість реконструктивних операцій при ураженнях сонних і хребетних артерій, що в окремих випадках не виключає виникнення ускладнень та необхідність у проведенні повторних оперативних втручань. У ранньому післяопераційному періоді такими ускладненнями можуть бути кровотеча з ділянки реконструкції та тромбоз (емболія) в басейні реконструйованої артерії з відповідними неврологічними проявами. В більш віддалені терміни найчастіше спостерігаються рестенози та несправжні аневризми в ділянці реконструкції. За
період з 1994 по 2019 роки нами повторно прооперовано 22 пацієнти. З них у 15 були кровотечі (напружені гематоми у 13, продовжуюча кровотеча по дренажу у 1 і ще у одного пацієнта через 24 доби сформувалась пульсуюча гематома шиї. Повторно терміново прооперовані 9 пацієнтів, з них у 5-х були кровотечі і ще у 4-х – гострі тромбоемболії сонних артерій в зоні реконструкції, котрі супроводжувались гострими порушеннями мозкового кровообігу з клінічними симптомами неврологічного дефіциту. Відтерміноване втручання, на 4–7 день після основного, з ціллю
евакуації згорнутої гематоми проведено у 9 хворих. Ще у трьох пацієнтів показом до повторного оперативного втручання були пізні рестенози. Летальних випадків у нас не було, але два пацієнти (9,0%) перенесли ішемічні інсульти з неврологічним дефіцитом. Таким чином повторні оперативні втручання на екстракраніальних артеріях можна кваліфікувати як досить складні, що потребують злагоджених командних зусиль хірургів та анестезіологів.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-06-30

Номер

Розділ

Статті