Ендоваскулярна ангіопластика гомілкових артерій при повторній реваскуляризації інфраінгвінального артеріального русла нижніх кінцівок

Автор(и)

  • І.К. Венгер Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, Україна
  • Д.В. Ковальський Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, Україна
  • С.Я. Костів Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, Україна
  • Н.І. Герасимюк Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, Україна
  • А.Р. Вайда Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, Україна
  • І.І. Лойко Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2415-8127.2020.61.20-24

Анотація

Прослідковано протягом 2006 – 2019 рр. віддалені результати хірургічного лікування 522 пацієнтів. Хірургічно-
му втручанню піддано 353 пацієнтів із двобічною атеросклеротичною оклюзією аорто-стегнової зони та 159 хворих
із однобічним оклюзивним процесом клубово-стегнового сегмента. На час первинного хірургічного втручання у 228
пацієнтів діагностовано ХАН ІІІА ст. (за класифікацією Fontaine R. з врахуванням критеріїв Європейської робочої
групи (1992)), у 189 – ХКІНК ІІІБ-ІV ст., у 98 – ХАН ІІБ ст. У 92 (17,6 %) пацієнтів діагностовано гемодинамічно
значимий стеноз екстракраніальних артерій, з них 75 хворим було проведено оперативне втручання на судинах шиї.
У віддаленому післяопераційному періоді діагностовано 146 (27,97 %) пізніх ускладнень, з яких у 78 (56,1 %) –
рецидив хронічної артеріальної недостатності. 78 пацієнтів було піддано оперативному лікуванню. Найбільш поши-
реним хірургічним втручанням у вказаних умовах були решунтуючі операції. При виконанні решунтування прокси-
мальний анастомоз алошунта формувався на рівні дистального анастомозу попередньо сформованого аорто/клубово-
стегнового алошунта. Реваскуляризація шляхів відтоку – артеріального русла гомілкового сегмента досягалась за-
стосуванням підколінно-гомілкових аутовенозних шунтувань та ендоваскулярною балонною ангіопластикою. Про-
ведено 19 підколінно-гомілкових аутовенозних шунтувань, з яких 15 підколінно-ЗВГА аутовенозних шунтуваннь і 4
підколінно-ПВГА аутовенозних шунтувань. Здійснили 30 ендоваскулярних ангіопластик. У 19 спостережень прово-
дили одночасно ендоваскулярну балонну ангіопластику двох гомілкових артерій. Таким чином досягали швидкості
обємного кровотоку у глибокій артеріальній дузі на рівні 3-4 см/сек, а у поверхневій артеріальній дузі – на рівні 5-7
см/сек.
Післяопераційний період у 10 (12,8 %) пацієнтів ускладнився розвитком тромбозу сегмента реконструкції. У 7
спостереженнях вдалось ліквідувати тромбоз сегмента реконструкції. При повторній реваскуляризації інфраінгвіна-
льного артеріального русла в умовах рецидиву хронічної артеріальної недостатності отримали задовільний результат
оперативного лікування у 87,2 % спостережень.
Ключові слова: реваскуляризація артеріального русла; облітеруючий атеросклероз; хронічна артеріальна недо-
статність.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-06-30

Номер

Розділ

Статті