Особливості тиреоїдного статусу у жінок із гіперплазією щитоподібної залози, поєднаною з безкалькульозним холециститом

Автор(и)

  • О. Л. Фучко Ужгородський національний університет, кафедра фізіології та патофізіології, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2415-8127.2019.59.87-91

Ключові слова:

Безкалькульозний холецистит, Гіперплазія щитоподібної залози, Тиреоїдний статус, Гіпотиреоз

Анотація

Проведено комплексне обстеження 87 жінок віком 22–54 роки, у яких хронічний безкалькульозний холецистит був основним діагнозом, а гіперплазія щитоподібної залози вперше встановлена в умовах курорту Трускавець, і відповідно ці жінки не застосовували препаратів для її лікування. Встановлено, що за наявності гіперплазії щитоподібної залози та безкалькульозного холециститу тиреоїдний статус у жінок характеризується ознаками гіпофункції щитоподібної залози, і зміни у її функції відбуваються за типом гіпотиреозу. Тиреоїдний статус у таких пацієнтокв за деякими ознаками відповідає субклінічному, за деякими – маніфестному первинному гіпотиреозу на додаток із синдромом "низького Т3". Величини показників, що характеризують гормональний статус обстежених, у чистому вигляді не відповідають притаманним жодному із зазначених патологічних станів.

Посилання

Adamova YaH, Chumachenko AN. Morfolohycheskye osobennosty razlychnoi patolohyy shchytovydnoi zhelezы u naselenyia, prozhyvaiushcheho v tekhnohenno-zahriaznennom rehyone. Arkhyv patolohyy. 2007;69(2)- 24-27. [In Russian].

Baskakov PN, Hlazkov YB. Korrektsyia dysmetabolycheskykh narushenyi u patsyentok s klymakterycheskym syndromom na fone zabolevanyi shchytovydnoi zhelezы y pecheny. Reproduktyvnoe zdorove zhenshchynы. 2005;1:42-43. [In Russian].

Braverman LY. Bolezny shchytovydnoi zhelezы. M.: Medytsyna. 2000. 256 c.

Borzyn VA, Herbylskyi LV, Kornylovskaia YN. Tyreohlobulyn. Problemы эndokrynolohyy. 1993;4:54-59. [In Russian].

Verbovoi AF. Syndrom hypotyreoza [Elektronnyi resurs]. Farmateka. 2015;10: http://www.medvestnik.ru/library/article/31601. [In Russian].

Vzaymosviaz mezhdu porazhenyiamy shchytovydnoi zhelezy y pecheny (obzor lyteraturы). – Rezhym dostupu: http://www.med-practic.com/rus/147/18796/Vzaymosviaz mezhdu porazhenyiamy shchytovydnoi zhelezы y pecheny/article.more.html. [In Russian].

Herasymov HA, Troshyna EA. Dyfferentsyalnaia dyahnostyka y vыbor metoda lechenyia pry uzlovom zobe. Problemы эndokrynolohyy. 1998;5:35-41. [In Russian].

Horiachkovskyi AM. Klynycheskaia byokhymyia. Odessa: Astroprynt. 1998. 608 s. [In Russian].

Zviahyntseva TD, Sharhorod YY. Khronycheskyi beskamennыi kholetsystyt: klynyka, dyahnostyka y lechenye. Skhidnoievropeiskyi zhurnal vnutrishnoi ta simeinoi medytsyny. 2015;2:13-19. [In Russian].

Ymmunolohycheskaia dyahnostyka v akusherstve y hynekolohyy. NPP «mTm». 26 s. [In Russian].

Proshchaev KY, Ylnytskyi AN, Kniazkyn YV, Kvetnoi YM. Molekuliarnaia neiroymmunoэndokrynolohyia y klynycheskaia patofyzyolohyia. SPb.: DEAN. 2006. 304 s. [In Russian].

Oleinyk VA. Hypotyreoz: patolohyia, o kotoroi vsehda nuzhno pomnyt. Ukrainskyi medychnyi visnyk. 2006;2:14-18. [In Russian].

Pavlov AV. Yspolzovanye mykroiadernoho testa dlia vыiavlenyia henotoksycheskykh povrezhdenyi shchytovydnoi zhelezы. Biulleten эksperymentalnoi byolohyy y medytsynы. 2006;141(1): 99-102. [In Russian].

Svyrydenko NIu, Kosianova NA. Hypotyreoz: dyahnostyka, pryntsypы zamestytelnoi terapyy. Russkyi medytsynskyi zhurnal. 2006;14(26): 1911-16. [In Russian].

Feisa SV. Patolohiia shchytopodibnoi zalozy ta nealkoholna zhyrova khvoroba pechinky. Ukraina. Zdorov’ia natsii. 2016;1–2: 198-202. [In Ukrainian].

Shakhtryn VV, Petrova HA, Chekyn SIu. Novыe podkhodы k kolychestvennoi otsenke metabolyzma tryiodtyronyna v orhanyzme. Problemы эndokrynolohyy. 2000;1: 34-37. [In Russian].

Kubarko AY, Yamasyta S.Shchytovydnaia zheleza. Fundamentalnыe aspektы. Mynsk-Nahasaky. 1998. 368s. [In Russian].

Tytsa NU. Эntsyklopedyia klynycheskykh laboratornыkh testov. M.: Labynform. 1997. 942 s. [In Russian].

Anty R, Lemoine M. Liver fibrogenesis and metabolic factors. Clin. Res. Hepatol. Gastroenterol. 2011;35(1):10–20.

Biondi B, Cooper DS. The clinical significance of subclinical thyroid dysfunction. Endocr. Rev. 2008;29:76–131.

De Escobar HM. Autoimmune thyroid disease susceptibility Best Pract. Res. Clin. Endocrinal. 2004;19(2):311-15.

Duntas LH. Thyroid disease and lipids. Thyroid. 2002;12(2):287-93.

Iqbal A, Jorde R, Figenschau Y. Serum lipid levels in relation to serum thyroid-stimulating hormone and the effect of thyroxine treatment on serum lipid levels in subjects with subclinical hypothyroidism: the Tromso Study. J. Intern. Med. 2006; 260(1):53–61.

Bavab RCM, Derone D, Castro AVB, et al. Low triiodthyronine (ТЗ) or reverse triodthyronine (rT3) syndrome modifies gene expression in rats with congestive heart failure. Endocr. Res. 2005;31(4):397-405.

Gharib H, Tuttle RM, Baskin HJ, et al. Subclinical thyroid dysfunction : a joint statement on management from the American Association of Clinical Endocrinologists, the American Thyroid Association, and The Endocrine Society. J. Clin. Endocrinol. Metabol. 2005; 90(1):581-85.

Tu HM. Regional distribushion of type 2 thyroxin deiodinase messenger ribonuk- leic acid in rat hypothalamus and pituitari and its regilation by thyroid hormone. M. Endocrinology. 1997;8:3359-68.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-03-19

Номер

Том 59 № 1 (2019)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).