Дослідження психофізіологічного стану студентів з урахуванням ступеня напруження регуляторних систем

Автор(и)

  • Я. І. Сливка Ужгородський національний університет, медичний факультет, кафедра фізіології та патофізіології, Україна
  • Ю. М. Савка Ужгородський національний університет, медичний факультет, кафедра фізіології та патофізіології, Україна
  • О. П. Кентеш Ужгородський національний університет, медичний факультет, кафедра фізіології та патофізіології, Україна
  • І. В. Бугір Ужгородський національний університет, медичний факультет, кафедра фізіології та патофізіології, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2415-8127.2019.59.82-86

Ключові слова:

Показник активності регуляторних систем, Варіабельність серцевого ритму, Дезадаптація, Психосоматичні прояви

Анотація

У ході дослідження виявлено взаємозв’язок між психофізіологічним станом студентів та їх адаптаційними можливостями. Як інтегральний показник ступеня функціонального напруження автономної нервової системи доцільно використовувати показник активності регуляторних систем (ПАРС), запропонований Р.М. Баєвським. Зростання значень показника активності регуляторних систем пов’язане з низкою змін у структурі варіабельності серцевого ритму, а саме: посиленням активності симпатичних впливів, зниженням впливу дихальної періодики, зростанням активності центральних регуляторних впливів. Встановлено, що студенти з незадовільним рівнем адаптації та виснаженням регуляторних механізмів характеризуються достовірно вищим рівнем особистісної тривожності, низькою стресостійкістю, зростанням рівня психосоматичних проявів.

Посилання

Antonets KV, Churukova NM. Vlyianye uchebnoi nahruzky na nekotorыe parametrы hemodynamyky y эmotsyonalnoe sostoianye studentov. Mezhdunarodnыi studencheskyi nauchnыi vestnyk. 2017;2. Availablefrom: http://www.eduherald.ru/ru/article/view?id=16912. [In Russian].

Tretiak TO, Severynovska OV. Psykhofiziolohichnyi profil studentiv pershoho kursu u protsesi adaptatsii do osvitnoi diialnosti. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu im. Volodymyra Hnatiuka. Seriia: Biolohiia. 2016;2(66):90-103. [In Ukrainian].

Fedotova HH, Pozharova HV, Heraskyna MA. Otsenka funktsyonalnoho sostoianyia orhanyzma studentov na osnove analyza varyabelnosty serdechnoho rytma. Sovremennыe problemы nauky y obrazovanyia. 2015;5:Availablefrom: https://www.scienceeducation.ru/ru/article/view?id=22587. [In Russian].

Horst NA, Lыchahyna SN, Horst VR, Horiachkyna LV. Pokazatel aktyvnosty rehuliatornыkh system v strukture analyza varyabelnosty serdechnoho rytma. Estestvennыe nauky. Fyzyolohyia. 2016; 1(54): 28-33. [In Russian].

Yabluchanskyi NY, Martыnenko AV, Ysaeva AS. Yssleduem rehuliatornыe protsessы. Donetsk : ChP Butasova; 2005. 96 s. [In Russian].

Heart rate variability: Standards of measurement, physiological interpretation and clinical use. Task Force of European Society of Cardiology and the North American Society of Pacing and Electrophysiology. Circulation. 1996; 5:1043-65.

Baevskyi RM, Yvanov HH. Varyabelnost serdechnoho rytma: teoretycheskye aspektы y vozmozhnosty klynycheskoho prymenenyia. Medytsyna. 2000; 295: 9. [In Russian].

Lytvynets L.Ya. Variabelnist sertsevoho rytmu yak indykator adaptyvnykh mozhlyvostei u ditei z bronkhialnoiu astmoiu. Semeinaia medytsyna. 2013; 3: 131-34. [In Ukrainian].

Lebedenko AA, Tarakanova TD, Kozyreva TB, Kasian MS, Nosova EV, Maltsev SV, et al. The spectral analysis of heart rate variability – a new view on the problem of autonomic dysfunction in children with asthma. Medical Herald of the South of Russia. 2013;(1): 37-41.

Malkyna-Pykh Y. H. Psykhosomatyka: Spravochnyk praktycheskoho psykholoha. M.: Yzd-vo Eksmo; 2005. 992 s. [In Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-03-19

Номер

Розділ

Статті