Удосконалення експериментальних моделей інфекційних запальних процесів різної етіології сечостатевої системи жінок

Автор(и)

  • Т. В. Мелешко Ужгородський національний університет, стоматологічний факультет, кафедра клініко- лабораторної діагностики та фармакології НДНЦ Молекулярної мікробіології та імунології слизових оболонок, Україна
  • С. Ю. Боршош Ужгородський національний університет, стоматологічний факультет, кафедра клініко- лабораторної діагностики та фармакології ФПО Кафедра акушерства та гінекології на базі УМПБ ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Україна
  • Р. О. Рукавчук Ужгородський національний університет, стоматологічний факультет, кафедра клініко- лабораторної діагностики та фармакології НДНЦ Молекулярної мікробіології та імунології слизових оболонок, Україна
  • О. В. Цмур НДНЦ Молекулярної мікробіології та імунології слизових оболонок, Україна
  • Н. В. Бойко Ужгородський національний університет, стоматологічний факультет, кафедра клініко- лабораторної діагностики та фармакології НДНЦ Молекулярної мікробіології та імунології слизових оболонок, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2415-8127.2019.59.70-77

Ключові слова:

Вагінальний мікробіом експериментальні моделі, Коменсальні мікроорганізми

Анотація

Завдяки великому розвитку і незалежних від культивування мікроорганізмів (генетичних) методів досліджень вагінальний мікробіом, як і основні коменсали сечостатевої системи людини, на сьогодні є більш вивченими. За останніми даними виділяють різні види локальних, у тому числі і вагінальних мікробіомів. Типовим для нормального мікробіому європейських і азіатських жінок є так звана (Lactobacillus-) як домінувальна вагінальна мікробіома. Однак відомо, що у здорових жінок афроамериканського та іспанського походження у вагінальних мікробіомах переважають представники родів Atopobium, Corynebacterium, Anaerococcus, Peptoniphilus, Prevotella, Gardnerella, Sneathia, Eggerthella, Mobiluncus, Finegoldia, функціональність яких є подібною, оскільки вони теж здатні до гомо- чи гетероферментативного бродіння з кислотоутворенням [1]. Попередні дослідження дали можливість висунути гіпотезу, що мікробіоми з недомінуючим лактобацилярним компонентом мають здатність створювати і підтримувати здорове функціонування екосистеми без патогенного впливу окремих її представників за рахунок утворення нових функціональних асоціацій мікроорганізмів. З огляду на те, що інфекційні захворювання сечостатевої системи характеризуються сильною індивідуальною варіабельністю і які виникають внаслідок порушення співвідношення між коменсальними та патогенними мікроорганізмами, метою нашої роботи було розроблення нових інфекційно-запальних експериментальних моделей.

Посилання

Ma B, Forney LJ, Jacques R. The vaginal microbiome: rethinking health and diseases. Annu Rev Microbiol.

;66:371-89.

Allsworth JE, Peipert JF. Prevalence of bacteri- al vaginosis. Obstet Gynecol. 2007;109(1):114–20.

Verstraelen H. Cutting edge: the vaginal microflora and bacterial vagi- nosis. Verh K Acad Geneeskd Belg. 2008;70(3):147-74.

Witkin SS, Linhares IN, Giraldo P, Ledger WJ. An altered immunity hypothesis for the development of symptomatic bacterial vaginosis. Clin Infect Dis. 2007;44(4):554-57.

Dondersa GG, Vereeckenb A., Bosmans E. et al. Definition of a type of abnormal vaginal flora that is distinct from bacterial vaginosis: aerobic vaginitis. International Journal of Obstetrics and Gynaecology. 2002; 109:34-43.

De Backer E, Verhelst R, Verstraelen H. et al. Antibiotic susceptibility of Atopobium vaginae. BMC Infectious Diseases. 2006;5:51.

Swidsinski A., Mendling W, Loening-Baucke V, et al. Adherent biofilms in bacterial vaginosis. Obstet Gynecol. 2005;106:1013-23.

Swidsinski A. An adherent Gardnerella vagina/is biofilm persists on the vaginal epithelium after standard therapy with oral metronidazole. Am J Obstet Gynecol. 2008;198:1-6.

Turovskiy Y, Cheryian T, Algburi A et al. Susceptibility of Gardnerella vaginalis Biofilms to Natural Antimicrobials Subtilosin, еPoly-LLysine, and Lauramide Arginine Ethyl Este. Infectious Diseases in Obstetrics and Gynecology. 2012;17:284762.

MacPhee RA, Hummelen R, Bisanz JE et al. Probiotic strategy for the treatment and prevention of bacterial vaginosis. Expert Opin Pharmacother. 2010;11(18:2985-95.

Reid G, Dols J, Miller W. Targeting the vaginal micro- biota with probiotics as a means to counteract infections. Curr Opin Clin Nutr Met Care. 2009;12:583-87.

Ribet D, Cossart P. How bacterial pathogens colonize their hosts and invade deeper tissues. Microbes and Infection. 2015; 17:173-83.

Voronyn KV, Nakhla BS, Chuiko VI. ta in. Bakteryalnыi vahynoz beremennыkh: эtyolohycheskaia dyahnostyka, prohnozyrovanye y pryntsypы aktyvnoi profylaktyky ynfektsyonnыkh y prenatalnыkh oslozhnenyi. Tavrycheskyi medyko-byolohycheskyi vestnyk. 2012;15(2(1 (58))):40-43. [In Russian].

Kyra EF. Probyotyky v hynekolohycheskoi praktyke. ROAH 2008;3:6-11. [In Russian].

Zareie M, Johnson-Henry K, Jury J et al. Probiotics prevent bacterial translocation and improve intestinal barrier function in rats following chronic psychological stress. Gut. 2006;55:1553-60.

Jeppsson B. Bacterial translocation: impact of probiotics / B. Jeppsson, P. Mangell, D. Adawi, G. Molin //Scandinavian Journal of Nutrition. – 2004. – № 48. – Vol. 1. – P. 37–41.

Tsmur OV, Levchuk OB, Liashyna KV, Boiko NV. Rezultaty zastosuvannia vitchyznianoho synbiotyku Bifiten dlia terapii bakterialnykh vahinoziv u vahitnykh. Zdorov’ia zhinky. 2016;6(112):70-75. [In Ukrainian].

Femoflor. Ynstruktsyia po prymenenyiu nabora reahentov dlia yssledovanyia byotsenoza urohenytalnoho trakta u zhenshchyn metodom PTsR v rezhyme realnoho vremeny // Elektronnyi resurs: http://dnatechnology.ru/files/images/instructions_rus/fem oflor/119-8_s b_24-06-14.pdf. [In Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-03-19

Номер

Том 59 № 1 (2019)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).