Низькоінтенсивне лазерне опромінення в комплексному лікуванні ревматичних хворих

Автор(и)

  • М. М. Кишко Ужгородський національний університет, медичний факультет, кафедра госпітальної терапії
  • М. В. Бичко Ужгородський національний університет, медичний факультет, кафедра госпітальної терапії
  • Т. В. Кишко Закарпатська обласна клінічна лікарня імені А. Новака, фізіотерапевтичне відділення

DOI:

https://doi.org/10.24144/2415-8127.2019.59.67-69

Ключові слова:

Лазеротерапія, Ревматоїдний артрит, Остеоартроз, Анкілозивний спондилоартрит

Анотація

Вступ. Лазеротерапія має протизапальну, обезболюючу, судиннорозширюючу, протинабрякову, бактеріостатичну і десенсибілізуючу дію, стимулює репаративні процеси, покращує обмінні процеси й імунобіологічну реактивність організму, стимулює фібропластичні процеси, пригнічує ексудативні і проліферативні процеси.
Мета дослідження. Вивчити ефективність лазеротерапії у хворих на ревматоїдний артрит, остеоартроз, анкілозивний спондилоартрит (хвороба Бехтєрева).
Матеріали та методи. У дослідження було включено 33 хворих на ревматоїдний артрит (РА), 39 – на остеоартроз (ОА) і 25 – на анкілозивний спондилоартрит (АС). В основну групу ввійшли 18 хворих на РА, 20 – на ОА і 13 – на АС, їм проводилась лазеротерапія. Контрольну групу становили 15 хворих на РА, 19 – на ОА і 12 – на АС, лазеротерапія їм не проводилась. Хворі обох груп отримували однакову медикаментозну терапію, в залежності від основного захворювання. У всіх обстежених хворих, перед початком і після проведеного курсу лікування, визначали кількість болючих і припухлих суглобів, об’єм рухів в уражених суглобах. Хворі оцінювали больові відчуття, проводили визначення (хворим і лікарем) загальної активності захворювання за десятисантиметровою візуальною шкалою. Зміни вивчених показників виражали у процентах.
Результати досліджень та їх обговорення. У 91 % хворих основної і 76 % – контрольної групи, після 14 денного курсу лікування візначалось покращення суб’єктивних і об’єктивних проявів хвороби. У хворих основної групи це покращення виявлено на 4 – 6 день, а контрольної – 9 – 12. При РА значне покращення встановлено у 28 % хворих основної групи і 14 % хворих контрольної групи, покращення, відповідно у 67 % і 60 %, і відсутність ефекту, відповідно у 5 % і 26 %. При ОА значне покращення встановлено у 40 % хворих основної групи і 47 % контрольної, покращення, відповідно у 60 % і 38 %, і відсутність ефекту у 15 % осіб контрольної групи. При АС значне покращення встановлено у 16 % хворих основної групи, покращення у 54 % основної і 67 % контрольної групи і відсутність ефекту, відповідно у 30 % і 33 %. Результатами отриманих даних встановлено, що лазеротерапія має виражений позитивний ефект у обстежуваних групах хворих і може широко використовуватись у ревматичних хворих.
Висновки. У 91 % обстежених хворих лазеротерапія має позитивний ефект, що дає підстави рекомендувати її для широкого використання в лікуванні осіб ревматичною патологією.

Посилання

Yakovenko NP, Samoilenko VB. Physiotherapy. 2011:256. [In Ukainian].

Berezina LV. Modern possibilities of laser therapy of neuroinfections. Infections diseases. 2016:2(84);65-72. [In Ukrainian].

Balashova IV. Ispolzovanie lazernoj i mahnitnoj therapy u detej. Medicinska reabilitacia, kurortologia, physiotherapia. 2011:1(65)’11:35-36. [In Ukrainian].

Moskvin SV. Effectivnost laser therapy. 2014;89. [In Russian].

Korepanov VI, Fedorov SM, Shulqa VA. Primenenie intensivnoho lasernoho izlucenia v dermatoloqii. 1996;56. [In Russian].

Zorov PN. Practical laser therapy. 1999;170. [In Russian].

Yakimenko DO. Laser therapy v complexnomu licuvanni Sjeqrens disease. Medicinscaja reabilitatia, curortoloqia, physiotherapya. 2015;3-4(83-84);35-37. [In Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-03-19

Номер

Розділ

Статті