Низькоінтенсивне лазерне опромінення в комплексному лікуванні ревматичних хворих
DOI:
https://doi.org/10.24144/2415-8127.2019.59.67-69Ключові слова:
Лазеротерапія, Ревматоїдний артрит, Остеоартроз, Анкілозивний спондилоартритАнотація
Вступ. Лазеротерапія має протизапальну, обезболюючу, судиннорозширюючу, протинабрякову, бактеріостатичну і десенсибілізуючу дію, стимулює репаративні процеси, покращує обмінні процеси й імунобіологічну реактивність організму, стимулює фібропластичні процеси, пригнічує ексудативні і проліферативні процеси.
Мета дослідження. Вивчити ефективність лазеротерапії у хворих на ревматоїдний артрит, остеоартроз, анкілозивний спондилоартрит (хвороба Бехтєрева).
Матеріали та методи. У дослідження було включено 33 хворих на ревматоїдний артрит (РА), 39 – на остеоартроз (ОА) і 25 – на анкілозивний спондилоартрит (АС). В основну групу ввійшли 18 хворих на РА, 20 – на ОА і 13 – на АС, їм проводилась лазеротерапія. Контрольну групу становили 15 хворих на РА, 19 – на ОА і 12 – на АС, лазеротерапія їм не проводилась. Хворі обох груп отримували однакову медикаментозну терапію, в залежності від основного захворювання. У всіх обстежених хворих, перед початком і після проведеного курсу лікування, визначали кількість болючих і припухлих суглобів, об’єм рухів в уражених суглобах. Хворі оцінювали больові відчуття, проводили визначення (хворим і лікарем) загальної активності захворювання за десятисантиметровою візуальною шкалою. Зміни вивчених показників виражали у процентах.
Результати досліджень та їх обговорення. У 91 % хворих основної і 76 % – контрольної групи, після 14 денного курсу лікування візначалось покращення суб’єктивних і об’єктивних проявів хвороби. У хворих основної групи це покращення виявлено на 4 – 6 день, а контрольної – 9 – 12. При РА значне покращення встановлено у 28 % хворих основної групи і 14 % хворих контрольної групи, покращення, відповідно у 67 % і 60 %, і відсутність ефекту, відповідно у 5 % і 26 %. При ОА значне покращення встановлено у 40 % хворих основної групи і 47 % контрольної, покращення, відповідно у 60 % і 38 %, і відсутність ефекту у 15 % осіб контрольної групи. При АС значне покращення встановлено у 16 % хворих основної групи, покращення у 54 % основної і 67 % контрольної групи і відсутність ефекту, відповідно у 30 % і 33 %. Результатами отриманих даних встановлено, що лазеротерапія має виражений позитивний ефект у обстежуваних групах хворих і може широко використовуватись у ревматичних хворих.
Висновки. У 91 % обстежених хворих лазеротерапія має позитивний ефект, що дає підстави рекомендувати її для широкого використання в лікуванні осіб ревматичною патологією.
Посилання
Yakovenko NP, Samoilenko VB. Physiotherapy. 2011:256. [In Ukainian].
Berezina LV. Modern possibilities of laser therapy of neuroinfections. Infections diseases. 2016:2(84);65-72. [In Ukrainian].
Balashova IV. Ispolzovanie lazernoj i mahnitnoj therapy u detej. Medicinska reabilitacia, kurortologia, physiotherapia. 2011:1(65)’11:35-36. [In Ukrainian].
Moskvin SV. Effectivnost laser therapy. 2014;89. [In Russian].
Korepanov VI, Fedorov SM, Shulqa VA. Primenenie intensivnoho lasernoho izlucenia v dermatoloqii. 1996;56. [In Russian].
Zorov PN. Practical laser therapy. 1999;170. [In Russian].
Yakimenko DO. Laser therapy v complexnomu licuvanni Sjeqrens disease. Medicinscaja reabilitatia, curortoloqia, physiotherapya. 2015;3-4(83-84);35-37. [In Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
