Mорфометрична характеристика структурної перебудови м’язової оболонки порожньої кишки при пострезекційній портальній гіпертензії

Автор(и)

  • Л. В. Татарчук Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського, Україна
  • М. С. Гнатюк Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2415-8127.2019.59.51-55

Ключові слова:

Пострезекційна портальна гіпертензія, Порожня кишка, М’язова оболонка, Ре моделювання

Анотація

Вступ. Видалення великих об’ємів паренхіми печінки може супроводжуватися виникненням пострезекційної портальної гіпертензії. Остання призводить до морфологічної перебудови органів басейну ворітної печінкової вени, ураженням їх структур, морфологічними змінами м’язової оболонки, які при ушкоженнях порожньої кишки у названих патологічних умовах досліджені недостатньо.
Мета дослідження. Вивчити морфометричні особливості структурної перебудови м’язової оболонки порожньої кишки при пострезекційній портальній гіпертензії.
Матеріали та методи. Комплексом морфологічних методів досліджена порожня кишка 45 статевозрілих білих
щурів-самців, які були розділені на 3 групи: 1 група – 15 інтактних тварин; 2 – 15 щурів, у яких видалено 31,5 % паренхіми печінки; 3 – 15 тварин після резекції 58,1 % паренхіми печінки. Евтаназію щурів здійснювали кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу через 1 місяць від початку експерименту. Із порожньої кишки виготовляли гістологічні мікропрепарати. Вимірювали товщини колового та поздовжнього шарів м’язової оболонки, діаметр гладких міоцитів та їх ядер, ядерно-цитоплазматичні відношення у цих клітинах, стромально-міоцитарні відношення, відносні об’єми пошкоджених міоцитів.
Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що через місяць після резекції 31,5 % паренхіми печінки досліджувані морфометричні показники змінювалися незначно. Видалення 58,1 % паренхіми печінки призводило до розвитку пострезекційної портальної гіпертензії. Виражено зміненими при цьому виявилися морфометричні параметри структур колового та поздовжнього шарів м’язової оболонки порожньої кишки. Товщина колового шару м’язової оболонки через місяць після резекції 58,1 % паренхіми печінки статистично достовірно зменшилася на 4,1 %, діаметр міоцитів – на 6,1 %, ядерно-цитоплазматичні відношення у них зросли на 35,4 %, cтромально-міоцитарні відношення – на 14,3 %, відносний об’єм пошкоджених міоцитів – у 14,4 разу. Кількісні морфологічні показники структур поздовжнього шару м’язової оболонки порожньої кишки через місяць після резекції 58,1 % паренхіми печінки змінювалися аналогічно, але ступінь їх вираження був меншим порівняно із структурами колового шару. Так, діаметр міоцитів у даних експериментальних умовах виявився зменшеним всього на 1,6 %, діаметр ядер зріс на 4,6 % (р<0,01), ядерно-цитоплазматичні відношення – на 15,2 % (р<0,001), стромально-міоцитарні відношення – на 14,1 %, відносний об’єм пошкоджених міоцитів – у 8,1 разу.
Висновки. Видалення великих об’ємів паренхіми печінки призводить до пострезекційної портальної гіпертензії та вираженої морфологічної перебудови (ремоделювання) структур колового та поздовжнього шарів м’язової оболонки порожньої кишки, яка характеризується диспропорційними нерівномірними змінами морфометричних параметрів гладких міоцитів, їх ядер, порушеннями ядерно-цитоплазматичних відношень у цих клітинах, атрофією, зростанням стромальних структур та відносних об’ємів пошкоджених міоцитів у м’язовій оболонці, що може ускладнюватися дисфункцією ушкодженого органа.

Посилання

Vishnievskii VA, Yefanov MG, Kazakov IV. Segmentarnyye rezektsyi, otdaliennyye rezultaty pri zlokachestvennykh opukholiakh piechieni. Ukrаynskyi Zhurnal Khirurgii. 2012; 1 (16): 5-15 [in Ukrainian].

Fiodorov VD, Vishnievskiy VA. Nazarienko NA. Osnovnyi oslozhnieniya obshyrnykh rezekcyi pecheni i puti ikh preduprezhdeniya. Biulleten Sibirskoi mieditsyny. 2007; 4:16-24 [in Russian].

Shulgai AH, Tatarchuk LV, Hnatjuk MS. Osoblyvostey remodeliuvanja sudyn hemomicrocyrculatornogo rusla klubovoi kyshky pry resekcyy riznych objemiv pechinky. Visnyk naukovyi doslidgen. 2017; 4: 145–9.

[in Ukrainian] DOI 10.11603/2415-8798.2017.4.8355.

Nanashima A, Sumida Y, Abo T. A modified grading system for posthepatectomy metastatic liver сancer originating form colorectal carcinoma. J. Surg. Oncol. 2008 Jun 12; 98: 363–370.

Reznikov OH. Zahalni etychni pryntsypy eksperymentiv na tvarynakh. Endokrynolohiia. 2003; 8, 1: 142- 5 [in Ukrainian].

Sorochinnikov AG, Dorosievich AYe. Gistologichieskaya i mikroskopicheskaya tiekhnika. Moskwa: Meditsyna; 2007. 448 s. [in Russian].

Avtadnilov GG. Osnovy kolichestvennoy patologicheskoy anatomii. Moskwa: Meditsyna; 2002. –240 s. [in Russian].

Lapach SN, Gubenko AV, Babich PN. Statistichieskiie metody v medico-biologicheskikh issledovaniyakh Excell. Kyiv: Morion; 2001. 410 s. [in Ukrainian].

Mosyychuk LN, Zak My. Khronichnyy hastryt. Novosty medytsyny y farmatsyy. 2010; 21 (349): 12-5 [in Ukrainian].

Sarkisov DS. Strukturnyie osnovy adaptatsyi i kompensatsyi narushennykh funktsyi. Moskwa: Meditsyna; 1998. 230 s, [in Russian].

Makarov MA, Avdieiev SH, Chuchalin AG. Rol disfunktsyi endoteliia i regidnosti arteriy v patogenezie khronicheskoy obstruktivnoy boliezni liegkikh. Terapevtichieskiy arkhiv. 2012; 3: 74-80 [in Russian].

Khukhlina OS, Dudka TV, Shumki HI. Bronkhialʹna astma ta khronichni kholetsystyt: оsoblyvosti klitinnyy perebihu, mekhanizy vzayemoobtyazhennya, shlyakhy patohennoyi korektsiyi. Chernivtsi: BDMU; 2018. 194 s. [in Ukrainian].

Kimakovych VY, Chop’yak VV, Brodyk OV. Imunna systema shlunkovo-kyshkovoho traktu v normi ta patolohiyi. Ternopil: Ukrmedknyha; 1999. 100 s. [in Ukrainian].

Benedykt VV. Pro znachennya protsesiv enerhozabezpechennya tonkoyi kyshky v patohenezi yiyi funktsionalʹnoyi neprkhidnosti pry poshyrenomu perytoniti i kyshkoviy neprokhidnosti. Shpytalʹna khirurhiya. 2010; 2 (50): 59-62 [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-03-19

Номер

Розділ

Статті