Структура захворювань підшлункової залози в гастроентерологічній патології на Закарпатті
DOI:
https://doi.org/10.24144/2415-8127.2018.58.115-118Ключові слова:
Захворюваність, Поширеність, Смертність, Хвороби підшлункової залозиАнотація
Вступ. Хвороби органів травлення в Україні займають третє місце серед усіх захворювань. Гострий панкреатит є другою причиною по частоті госпіталізації, що робить найбільший внесок в загальні витрати і є п’ятою за частотою причиною смерті в стаціонарі.
Мета дослідження. Вивчити показники поширеності і захворюваності на усі хвороби, хвороби органів травлення та захворювань підшлункової залози, оперативних втручань на підшлунковій залозі у період 2014–2017 рр.
Матеріали та методи. Дані галузевої статистичної звітності – форма 12 за 2014–2017 роки.
Результати досліджень та їх обговорення. Виявлено зниження показників поширеності захворювань за всіма показниками за 2016–2017 роки. Показник поширеності усіх хвороб серед всього населення зменшився у 2017 році на 3,13% порівняно з 2014 роком. Показник захворюваності усіх хвороб зменшився на 2,13% у 2017 році порівняно з 2014 роком. Виявлено зменшення показників захворюваності хвороб органів травлення на 11,32% та поширеності на 8,55% у 2017 році порівняно з 2014 роком.
Висновки. У 2017 році порівняно з 2014 роком виявлено зниження показника поширеності усіх хвороб, хвороб органів травлення та хвороб підшлункової залози серед всього населення, в тому числі й у дітей віком від 0 до 17 років. У 2015–2016 роках виявлено зростання показника захворюваності серед всього населення, а в 2017 році спостерігається його зниження. Простежується тенденція до зростання показника захворюваності хвороб органів травлення у дітей віком від 0 до 17 років у 2016–2017 роках. Показник захворюваності на хвороби органів травлення має тенденцію до зниження у 2014–2017 роках як у дітей віком від 0 до 17 років, так і серед всього населення. Зменшення показника оперативних втручань та смертності з приводу захворювань підшлункової залози можливо пов’язано зі зниженням показників захворюваності та поширеності на захворювання підшлункової залози, в тому числі ускладнених форм.
Посилання
Stepanov YM. Khvoroby orhaniv travlennia ta hastroenterolohichna dopomoha naselenniu Ukrainy: zdobutky, problemy ta shliakhy yikh vyrishennia. Zdorov`ia Ukrainy. 2014;9:10-11. [In Ukrainan].
Znamenska MA, Slabkyi HO. Analiz zakhvoriuvanosti ta poshyrenosti khvorob sered naselennia Ukrainy. Neonatolohiia, khirurhiia ta perynatalna medytsyna. 2015;3(17):24-29. [In Ukrainan].
Smirnova VL, Panchyshyn NY, Lytvynova ON. Porivnialnyi analiz osnovnykh pokaznykiv zakhvoriuvanosti naselennia Ternopilskoi oblasti. Visnyk sotsialnoi hihiieny ta orhanizatsii okhorony zdorov`ia. 2014;4(62):41-44. [In Ukrainan].
Yadav D., Lowenfels A.B. The epidemiology of pancreatitis and pancreatic cancer. Gastroenterology. 2013 Jun;144(6):1252-61.
Lankisch PG, Apte M, Banks PA. Acute pancreatitis. The Lancet. Jul 4;386(9988):85-96. DOI: 10.1016/S0140-6736(14)60649-8
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Медицина
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).