Ефективність та ускладнення застосування черезшкірних втручань при непрохідності жовчовивідних шляхів
DOI:
https://doi.org/10.24144/2415-8127.2018.57.39-42Ключові слова:
Механічна жовтяниця, Холангіт, Абсцес печінкиАнотація
Вступ. Порушення виділення жовчі по біліарному тракту може бути викликано багатьма захворюваннями доброякісного та злоякісного генезу та, в свою чергу, є причиною розвитку життєвонебезпечних ускладнень. Ці ускладнення пов’язані як з розвитком запалення жовчовивідних шляхів і виникненням холангіту з подальшим розповсюдженням септичного процесу, так і з виникненням печінкової недостатності з наступним ураженням інших життєво важливих органів і поліорганною недостатністю.
Мета дослідження. Удосконалення проведення хірургічного лікування при непрохідності жовчовивідних шляхів та при холангіогенних абсцесах печінки шляхом застосуванням мініівазивних черезшкірних дренувальних втручань та зменшення кількості ускладнень.
Матеріали та методи. В представленому дослідженні проаналізовано результати хірургічного лікування 73 хворих з обструктивними ураженнями жовчовивідної системи, у яких ендоскопічний транспапілярний підхід виявився неефективним (в переважній більшості внаслідок неможливості канюляції великого сосочку дванадцятипалої кишки), а також 41 пацієнта з холангіогенними абсцесами печінки. Для черезшкірного дренування жовчовивідних шляхів при холангіті та холангіогенних абсцесах печінки використовували катетери 8-12 Fr під контролем ультразвука в умовах рентгенологічної операційної.
Результати досліджень та їх обговорення. Переважна більшість пацієнтів, яким проведено черезшкірне транспечінкове біліарне дренування, мали злоякісні новоутворення головки підшлункової залози та жовчних проток – 61 пацієнт, та 9 пацієнтам дренування проведено з приводу стриктур гепатікохоледоху доброякісної етіології. Серед 70 пацієнтів після черезшкірного транспечінкового дренування жовчних проток ускладнення виникли у 9 хворих (12,9%). Після черезшкірного дренування абсцесів печінки у 41 пацієнта ускладнення виникли у 9 хворих (21,9%).
Висновки. Виходячи з етіології патологічного процесу, показання для черезшкірних втручань при непрохідності жовчовивідних шляхів можна поділити на такі групи: «біліарні», «септичні» та «змішані». «Біліарні» показання мають на увазі необхідність усунення біліарної гіпертензії, «септичні» – усунення гнійних утворень печінки, а «змішані» – поєднання вищевказаних факторів. Черезшкірні втручання при непрохідності жовчовивідних шляхів та холангіогенних абсцесах супроводжуються низькою летальність, а ускладнення дренувань можуть бути усунені застосуванням мініінвазивних технологій. При наявності відстані від порожнини печінкового холангіогенного абсцесу до капсули печінки менше 10 мм заслуговує уваги прийняття рішення про застосування «відкритого» або лапароскопічного втручання. Проведене дослідження підтверджує можливість черезшкірного дренування і біліарного дерева і холангіогенних абсцесів у одного пацієнта як окремими дренажами, так і одним дренажем.
Посилання
Mizumoto Y, Mizuno S, Nakai Y, et al. Cholangitis complicated by infection of a simple hepatic cyst. Clin J Gastroenterol. 2018:1-4. Available from: https://link.springer.com/article/10.1007%2Fs12328-018-0874-0 DOI: 10.1007/s12328-018-0874-0
Saad WE, Wallace MJ, Wojak JC, Kundu S, Cardella JF. Quality improvement guidelines for percutaneous ranshepatic cholangiography, biliary drainage, and percutaneous cholecystostomy. J Vasc Interv Radiol. 2013;21:789-95.
Quencer KB, Tadros AS, Marashi KB, Cizman Z, Reiner E, O’Hara R, et al. Bleeding after percutaneous transhepatic biliary drainage: incidence, causes and treatments. J Clin Med. 2018 May 1;7(5):94. DOI:10.3390/jcm7050094
Niemelä J, Kallio R, Ohtonen P, Perälä J, Saarnio J, Syrjälä H. Is palliative percutaneous drainage for malignant biliary obstruction useful? World J Surg. 2018 Mar 13;42(9);2980-6. DOI: 10.1007/s00268-018-4567-0.
Nennstiel S, Weber A, Frick G, Haller B, Meining A, Schmid RM, et al. Drainage-related complications in percutaneous transhepatic biliary drainage: An analysis over 10 years. J Clin Gastroenterol. 2015 Oct;49(9):764-70.
Serraino C, Elia C, Bracco C, Rinaldi G, Pomero F, Silvestri A, Melchio R, Fenoglio LM. Characteristics and management of pyogenic liver abscess: A European experience. Medicine (Baltimore). 2018 May;97(19):e0628. DOI: 10.1097/MD.0000000000010628.
Law ST, Li KK. Is pyogenic liver abscess associated with recurrent pyogenic cholangitis a distinct clinical entity? A retrospective analysis over a 10-year period in a regional hospital. Eur J Gastroenterol Hepatol. 2014 Sep;23(9):770-7. DOI: 10.1097/MEG.0b013e328348cb9c.
Pang TC, Fung T, Samra J, Hugh TJ, Smith RC. Pyogenic liver abscess: an audit of 10 years’ experience. World J Gastroenterol. 2014 Mar 28;17(12):1622-30. DOI: 10.3748/wjg.v17.i12. 1622.
Cioffi L, Belli A, Limongelli P, Russo G, Arnold M, D’Agostino A, et al. Laparoscopic drainage as first line treatment for complex pyogenic liver abscesses. Hepatogastroenterology. 2014 May;61(131):771-5.
Liu L, Chen W, Lu X, Zhang K, Zhu C. Pyogenic liver abscess: A retrospective study of 105 cases in an emergency department from east China. J Emerg Med. 2017 Apr;52(4):409-416. DOI:10.1016/j.jemermed.2016.09.026. Epub 2016 Oct 17.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Медицина
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).